РІЗНОТО́ННИЙ, а, е. Який відрізняється від іншого (інших) тоном, звучанням. Легенький, теплий вітерець доносив цілу гаму різнотонних звуків (Яків Качура, Вибр., 1947, 44); Струмує вода, безліч ключів б’є, чистих, різнотонних, що зливаються в єдину, тиху й співучу музику води (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 171);
// Створюваний звуками різних, неоднакових тонів. Ховаючи голову в сніг, я чую, як повітря наповнюється різнотонним виттям (Іван Багмут, Записки.., 1961, 113).
РІЗНОТОННИЙ
Тлумачення слова