РІЗНОМО́ВНИЙ, а, е. Який розмовляє відмінною від іншого (інших) мовою. Мигтливо освітлюють свічі розталі Гостей різномовних розгуляний тлум (Микола Бажан, Роки, 1957, 276); Всіма мовами радянських народів виходять у нас тепер як в оригіналі, так і в перекладах, тисячі книг: різномовних, але однодумних співців соціалістичної Батьківщини (Павло Тичина, III, 1957, 444);
// Який складається з людей, що розмовляють різними мовами. Добросельський мовчки, з цікавістю прислухався до різномовного товариства (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 206); Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 188);
// Який належить людям, що розмовляють різними мовами. На вулицях почувся різномовний говір представників кіномистецтва з усіх п’яти континентів (Мистецтво, 5, 1961, 30);
// Написаний відмінною від іншого (інших) мовою.
РІЗНОМОВНИЙ
Тлумачення слова