РІЗНОЦВІ́ТТЯ, я, сер., рідко.
1. Різноманітність кольорів, барв. Вже розійшлися хмари і на небі з’явилося сонце, повеселішав садок, заіскрилися сніжинки коштовним різноцвіттям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 266); Боровому здавалось — в’їжджає не в село, а в кипінь і різноцвіття весни, котра ось-ось вихлюпнеться білим цвітом (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 94).
2. збірн. Різноманітні рослини, що цвітуть. Ну й різноцвіття було під ногами! Самий пагорб, на якому я всівся, було вкрито жовтизною гірського в’язелю, а лядвенець, що вже одцвітав, зробився з жовтого червонастим, рожевим (Вітчизна, 3, 1951, 84).