РІЗНОЧИННИЙ

РІЗНОЧИ́ННИЙ, а, е. Стос. до різночинця. Те, що не під силу було зробити російським дворянським інтелігентам — погодити слово з ділом, — виявилось під силу вихідцю з плебейського, різночинного середовища — Базарову (Радянське літературознавство, 3, 1957, 47); Чорносотенній буржуазії Кропивницький продовжував протиставляти різночинну інтелігенцію з її загальнодемократичними ідеями (Збірник про Кропивницького, 1955, 123); В 40-х роках уже намічався процес переходу від першого, дворянсько-революційного, до другого, різночинного, періоду визвольного руху (Комуніст України, 2, 1961, 53).