РІ́ЗКІСТЬ, кості, жін.
1. Властивість за значенням різкий 1—5. Це була не звичайна — мінеральна вода. Свіжа, студена, гостра на смак, вона забивала дух своєю міцною приємною різкістю (Олесь Гончар, III, 1959, 90); Контрастність і різкість зображення кадру на екрані значною мірою залежить від стану поверхонь лінз об’єктива (Пересувні кінопроектори, 1959, 226); Всі спортсмени відчували його [Карцева] прямоту, різкість і нетерпимість до будь-якої неуважності в роботі (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 74).
▲ Наводити на різкість — настроювати фотоапарат, бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня чіткості, видимості деталей об’єкта. Лажечников підніс бінокль до очей і став наводити на різкість (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 474).
2. Грубе слово, різкий вислів. Вона не образилася тою різкістю, хочу очевидно, почула її (Іван Франко, VI, 1951, 92); На адресу Франки Юрко почав кидати непристойні дотепи, поки дівчина не відповіла різкістю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 84).