РІЗЬБОВИ́Й, а, е.
1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (Технологія різального інструмента, 1959, 18); Контролер ВТК перевіряє різь в отворі, вкручуючи в кожну детальку різьбову пробку (Робітнича газета, 5.III 1966, 2);
// Здійснюваний за допомогою різьби. Різьбове з’єднання.
2. Признач. для нарізування різьби (у 3 знач.). Досить часто на токарних верстатах доводиться нарізати різьбу. Такі операції виконують за допомогою різьбового інструмента (Різальні інструменти.., 1959, 63); На.. додатковому супорті можна поставити прохідний, підрізний, від різу вальний, різьбовий або центрувальний різець чи свердло (Вечірній Київ, 3.Х 1968, 4);
// Який використовується для вимірювання або перевірки різьби. Найпростішим інструментом, призначеним для контролю шагу різьби, є різьбовий шаблон (Допуски, посадки і технічні виміри, 1958, 362); Різьбові мікрометри із змінними вставками застосовують при перевірці середнього діаметра різьби у мітчиків (Технологія різального інструмента, 1959, 201).