РІЖЕ́ЧОК, чка, чол.
1. Зменш.-пестл. до ріжок 1—9. Сестра восени пішла додому на Полтавщину, а він, передавши нею поклони матері та злиденний свій заробіток, зав’язаний вузликом у ріжечку хустки, — зостався ще на одну весну в степах (Олесь Гончар, II, 1959, 28).
2. Певний вид вишивки.