РІЗАНИ́НА, и, жін.
1. Дія за значенням різати 2. — Пробі, якої трясці йому тут треба. Щоб знову різанина пішла? (Андрій Головко, II, 1957, 13); Він полюбляв вечорами розповідати про колгоспи, про осяйне майбутнє цього руху і ледве не призвів до різанини в таборі, коли думки поділились, і його самого трохи не задушили (Юрій Яновський, II, 1954, 62).
2. Жорстоке кровопролиття, вбивство людей. Англійська буржуазія [в 90-х роках минулого століття] підготувала ганебну вірменську різанину (Павло Тичина, III, 1957, 86); Царський уряд нацьковував народи Росії один на одного, влаштовував криваві єврейські погроми, вірмено-татарську різанину, всіляко розпалював ненависть між російським народом і народами інших націй (Історія СРСР, II, 1957, 276).