РІ́ЗАЛЬНИЙ, а, е.
1. Признач. для різання чого-небудь. Процес різання на верстаті здійснюється при відносному переміщенні різального інструмента вздовж поверхні оброблюваної деталі (Верстати-гіганти, 1958, 6); Під час роботи комбайна задню фару трактора встановлюють так, щоб комбайнер добре бачив різальний апарат та подавальні ланцюги комбайна (Хлібороб України, 8, 1963, 15);
// Який полягає у різанні чого-небудь. При малих розмірах виробництва застосовують примітивний (ручний) різальний спосіб добування торфу (Сільські теплові електростанції, 1957, 29);
// Який виявляється у здатності різати що-небудь. Щоб працювати високопродуктивно, правильно використовувати різальні властивості інструментів, — необхідно знати властивості інструментальних матеріалів (Різальні інструменти.., 1959, 3).
2. Який використовують для нарізування різьби (у 3 знач.) на чому-небудь. Нарізні частини мітчика, обмежені канавками, називаються різальними парами (Слюсарна справа, 1957, 217).