РІВНОМІ́РНО. Присл. до рівномірний. Воно [серце] билося рівномірно, так, як рівномірно й спокійно дихав Сергій (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 13); З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 104).
РІВНОМІРНО
Тлумачення слова