РІВНОЧА́СНО. Присл. до рівночасний. Дві стріли вилетіли рівночасно з двох луків (Іван Франко, VI, 1951, 15); Рівночасно з листом цим посилаю Вам альманах «З потоку життя» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 290); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 46).
РІВНОЧАСНО
Тлумачення слова