РІВЧАЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до рівчак. Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Борис Грінченко, I, 1963, 417); — Ні, ти ось що пообіцяй… — несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Яків Баш, Надія, 1960, 196).
РІВЧАЧОК
Тлумачення слова