РІДІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до рідіти. — Старієте, Антоне Андрійовичу, — зауважила Уляна Григорівна, зупиняючи невеселий погляд на його рідіючій чуприні і жилавій шиї, покарбованій глибокими зморшками (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 31).
РІДІЮЧИЙ
Тлумачення слова