РІДЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Дуже рідкий (у 2, 3, 5—7 знач.). Обличчя в нього було довге й жовте; на ньому росли тоненькі вуса і така сама вузенька рідесенька борідка (Іван Микитенко, II, 1957, 321); Ось і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 41).
РІДЕСЕНЬКИЙ
Тлумачення слова