РІДЕ́НЬКО. Присл. до ріденький. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила (Українські народні казки, 1951, 173); — Така вже наша доля. От і цього року посіяла жита на городі, а воно ріденько зійшло (Нечуй-Левицький, III, 1956, 332).
РІДЕНЬКО
Тлумачення слова