РІЧНИК 1, а, чол., рідко. Періодичне видання, що виходить раз на рік; щорічник. Статті нема ні в «Русской мысли» за 80 рр., ні в «Киевской старине» за 80—90 рр. (15 річників переглянуто) (Леся Українка, V, 1956, 249); Я дістав був перші річники «Правди» (Іван Франко, I, 1955, 14).
РІЧНИК 2, а, чол., рідко. Те саме, що річковик. Він щасливий від того, що я пливу по рідній річці, а я щасливий, що пливе по ній він, і гурток дівчат, і хлопці, і дві молоді пари з першими грудними дітьми, і річники красиві, і замислені колгоспники (Олександр Довженко, II, 1959, 64).