РЕЗИҐНА́ЦІЯ, ї, жін., книжн., заст. Цілковита покірливість долі. Виснажені болем, наші нерви отупіли; ми не говорили з собою нічого і з тупою резигнацією ждали ранку (Іван Франко, IV, 1950, 497); Сидів [Сидорчук] на лаві з покірно складеними на колінах руками, зібганими плечима, із страдницькою резигнацією в усій своїй позі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 100).
РЕЗИҐНАЦІЯ
Тлумачення слова