РЕЗИДЕ́НТ, а, чол.
1. За часів середньовіччя — дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні.
2. Представник імперіалістичної держави, що здійснює фактичне правління в країні, яка перебуває під протекторатом цієї держави.
3. Таємний уповноважений іноземної розвідки, що на території даної держави спрямовує діяльність своїх агентів.