РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до результат. Треба рішуче відмовитись від дріб’язкової опіки регулюючих і контролюючих органів над трестами і держпідприємствами, залишивши за державою загальнопланове регулювання їх роботи, враховуючи її в результативних вираженнях (балансова звітність) (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 210).
2. Який дає або приносить позитивний результат. Боротьба радянського народу за нові успіхи в комуністичному будівництві породжує масовий героїзм людей на трудовому фронті, викликає до життя нові, більш результативні форми соціалістичного змагання (Наука і життя, 2, 1958, 2); Історичний матеріалізм озброює дослідників розумінням специфіки суспільства, що має винятково важливе значення для результативного пізнання суспільних явищ (Комуніст України, 7, 1970, 26).