РЕЗЕДО́ВИЙ, а, е. Прикм. до резеда. За лісом дрімали луки, наче стоячі води під матом ряски. По них блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211);
// Вигот. з вмістом резеди або з резеди. Легесенький, ледви [ледве] чутний, освіжаючий запах резедової помади ішов від її шовкового, золотистого волосся (Іван Франко, III, 1950, 364);
// у знач. ім. резедові, вих, мн. Родина трав’янистих декоративних рослин з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття.
РЕЗЕДОВИЙ
Тлумачення слова