РЕВУ́ХА, и, жін., розм. Жіночий рід до ревун 1. Образиться [Уляна] на свекра або свекруху, приревнує на вечірці в гостях чоловіка — відразу ж і в сльози. Недарма її змалку дражнили ревухою (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 55).
РЕВУХА
Тлумачення слова