РЕВОЛЬВЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до револьвер. Юрба давала відсіч поліції і козакам; лунали револьверні постріли, і багато поліцейських було поранено (Ленін, 11, 1970, 330).
2. техн. Який може рухатися. Найбільше поширення одержали верстати.., в яких револьверна головка розташована на вертикальній осі (Технологія різального інструмента, 1959, 122).
▲ Револьверний верстат — металорізальний верстат з рухомою головкою, на якій можна встановлювати і закріпляти багато металорізальних інструментів. При роботі на револьверних верстатах і верстатах-автоматах найчастіше застосовують дискові (круглі) гребінки (Різальні інструменти.., 1959, 75).