РЕВНИ́ВЕЦЬ, вця, чол., розм. Людина, схильна до ревнощів (у 1 знач.). Ліна всміхнулась, запитала тихо: — Як же він, такий ревнивець, тебе відпускає? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 169).
РЕВНИВЕЦЬ
Тлумачення слова
РЕВНИ́ВЕЦЬ, вця, чол., розм. Людина, схильна до ревнощів (у 1 знач.). Ліна всміхнулась, запитала тихо: — Як же він, такий ревнивець, тебе відпускає? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 169).