РЕВНО́. Присл. до ревний. Самієвський полк працював ревно, спокійно й діловито, як величезна майстерня (Олесь Гончар, III, 1959, 342); Досі їй не доводилось зустрічати, щоб хтось так ревно ставився до найдорожчого у людині — до вірності (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 104); Параскіца ревно молилась, а навкруги її хвилювалась зацікавлена та наелектризована юрма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 276); Мама тремтіла, мов у лихоманці, і плакала ревно (Юрій Смолич, II, 1958, 33).
РЕВНО
Тлумачення слова