РЕВМАТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до ревматизму, викликаний ревматизмом. Спираючись на лікоть і постогнуючи від ревматичного болю, звелася [мати] і сіла в ліжку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 88); Серед різних уражень суглобів ревматичні ураження є найчастішими, називаються вони ревматичним поліартритом (Наука і життя, 3, 1962, 54);
// Уражений ревматизмом. Очі [у політкаторжанина] короткозорі від темряви казематів, кістки ревматичні від прекрасного каторжного життя (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Безладно плівся [Остап] нивою, тяжкі, мов колоди, ревматичні ноги плуталися в буркунові, горошкові (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 322).
2. Стос. до ревматика, властивий йому.