РЕ́ВІТ, у, чол., діал. Рев. Ревіт його [медведя] не втихав (Іван Франко, VI, 1951, 14); Нараз чують [Танасій та Андрій], як заревла маржина. Один довгий голос… За хвилю другий.. Коли вчули ревіт удруге, Танасій засвітив свічку, і обидва поставали коло дверей (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 263).
РЕВІТ
Тлумачення слова