РЕВЕРА́НС, у, чол. Перев. у дореволюційному буржуазно-дворянському та міщанському побуті — присідання на праву ногу разом з шанобливим уклоном на знак привітання, подяки і т. ін. Над’їхав князь, вийшов з авто.. Клавда глибоким реверансом відразу звернула його увагу на себе (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 185); * Образно. — А з неподобствами боротись можна лише гостро, без реверансів (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 216).
РЕВЕРАНС
Тлумачення слова