РЕТИРА́ДА, и, жін., заст.
1. військ. Відступ. Гервазій, бачивши, що час почати знов Страшну баталію, що годі ретираду Чинити, розмахнув, щоб двигнуть на громаду Тарана грізного (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 180); Опинившись на зовнішньому рейді і тільки тут нарешті опам’ятавшись після остовпіння, інтервенти, щоб хоч як-небудь помститись за ганебну свою ретираду, стали безладно обстрілювати Хорли з корабельної артилерії (Олесь Гончар, II, 1959, 50).
2. військ. Укріплене місце в кріпосних спорудах і на польових позиціях для оборони на випадок відступу.
3. ірон. Ухилення від рішучих дій.
4. Вбиральня.