РЕТЯЗЬО́К, зька, рідко РЕТЯЗО́К, зка, чол., заст. Зменш. до ретязь. Чабан гнеться за шапкою, і від його почорнілого шитого пояса, погойдуючись на ретязькові, самотньо відділяється ріжок з добрим дьогтем (Михайло Стельмах, I, 1962, 44); За ним [начальником гестапо] увійшов, ведучи на ретязку здорового собаку, огрядний рижий Роберт, його перекладач (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 118); * Образно. Крізь віти груші де-не-де просвічує тоненький ретязьок місяця (Степан Васильченко, II, 1959, 162).
РЕТЯЗЬОК
Тлумачення слова