РЕТАРДА́ЦІЯ, ї, жін., літ. Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. Однакові початки рядків (анафори) — один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (Максим Рильський, IX, 1962, 227).
РЕТАРДАЦІЯ
Тлумачення слова