РЕСТОРА́ННИЙ, а, е. Прикм. до ресторан. Тася неуважно слухала його, всім єством прислухаючись до звуків ресторанного оркестру (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 41);
// Який проводить свій вільний час у ресторанах. Коли в кого нероби та хапуги часом виростають, ресторанні лобуряки в сорочках розцяцькованих, то його син знає, для чого живе, він недаром їсть хліб народний… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 68).
РЕСТОРАННИЙ
Тлумачення слова