РЕСТОРА́НЧИК, а, чол. Зменш. до ресторан. Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.., обідали в маленькому сільському ресторанчику (Юрій Яновський, II, 1958, 88); Подовгу оповідав [Отто], які страви, чудові, вишукані і тендітні, він готував у своєму ресторанчику (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 68).
РЕСТОРАНЧИК
Тлумачення слова