РЕШПЕКТ

РЕШПЕ́КТ, у, заст., рідко. Те саме, що респект. — Звідки решпект до пана? З дальшої бесіди випливає правда (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 236); Блиснув [Білевич] окулярами на Микошу; ладен був задушити хлопця, що стояв у позі, повній решпекту до високих зборів панів професорів (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 330); — Свейських послів приймати з належним їх чинові решпектом. Малюгу, коли прибуде з ними, лишити тут і відправити на Москву до князя Прозоровського, аби все оповів особисто (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 570).