РЕШЕТИ́ТИСЯ, ечуся, етишся, недок., розм. Дуже сердитися, гарячкувати. [Жандарм (силою саджає його назад):] Ну, ну, не решетися! (Іван Франко, IX, 1952, 143); Довго Яким решетився, кричав, аж охрип (Степан Ковалів, Тв., 1958, 77).
РЕШЕТИТИСЯ
Тлумачення слова