РЕПРЕСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до репресувати. — Чоловік тієї Оксани Остапівни.. був репресований (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 269);
// у знач. ім. репресований, ного, чол.; репресована,. ної, жін. Людина, яка зазнала репресій. — Ти вже його на роботу прийняв? А документи, а характеристика? А з біографією як? Може, він із репресованих? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 116).
РЕПРЕСОВАНИЙ
Тлумачення слова