РЕМО́НТИК, а, чол. Зменш. до ремонт 1. [Морж (підходить до картини, провів долонею по рамі):] Поліровка стара, добра, але ремонтик потрібен… (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 44); Вже скільки місяців вони [німці] розбирають завали, хочуть налагодити силове господарство, щоб хоч сякий-такий ремонтик можна було провадити (Юрій Яновський, I, 1954, 172); — Товаришу багермейстер, трубопровід наш дуже латаний. Ремонтик невеличкий не завадив би (Олесь Донченко, II, 1956, 182).
РЕМОНТИК
Тлумачення слова