РЕМО́НТНИЙ, а, е.
1. Стос. до ремонту (у 1 знач.). Ремонтні роботи на кораблі закінчились, і «Швидкий» легко погойдувався в бухті, поблискуючи свіжою фарбою (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 120); Магнітогорський і Кузнецький комбінати можуть бути зразком раціональної системи організації ремонтної справи (Радянська Україна, 10.V 1962, 3);
// Признач. для ремонту. — Ремонтний цех виходить на перше місце (Микола Трублаїні, I, 1955, 134); Починав він навчання у ремонтній майстерні (Олесь Донченко, V, 1957, 346); Слід подбати, щоб ремонтною базою залишились всі майстерні реорганізованих МТС (Колгоспник України, 4, 1958, 5);
// Який здійснює, проводить ремонт. Він працював старшим ремонтним робітником на залізниці (Юрій Смолич, Сорок.., 1937, 109); Батько служив у громадянську війну на бронепоїзді «Червоний месник» в ремонтній бригаді (Юрій Яновський, II, 1954, 16).
2. Стос. до ремонту (у 2—4 знач.) Для проведення масової селекції на фермі треба створити добрі умови годівлі і утримання дорослої птиці і ремонтного молодняка (Птахівництво, 1955, 66).