РЕМІСНИ́ЦТВО, а, сер.
1. Заняття ремеслом (у 1 знач.). Ремісництво й торг, які пішли вгору після того, як знайдено морську дорогу в Індію й Китай та Америку, зробили життя людське далеко лагіднішим, ніж перше (Михайло Драгоманов, II, 1970, 74).
2. перен. Робота за шаблоном, без творчої ініціативи, натхнення. Ремісництво в театрі — дуже серйозне зло. Його треба якнайшвидше.. викорінювати, збуватися на кожному кроці і щодня (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 33); Досвід багатьох титанів пера вчить, що в літературі неприпустиме як холодне ремісництво, так і епігонство (Літературна Україна, 25.V 1971, 3); Механічне копіювання дійсності, холодне ремісництво, за яким втрачається обличчя художника,.. не має нічого спільного з методом соціалістичного реалізму (Мистецтво, 1, 1957, 22).
3. збірн. Ремісники (у 1 знач.). Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва, і на околицях міста, де біліли охайні халупи злидарів (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 115).