РЕЛЯТИВНИЙ

РЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний. Бачите, є два роди.. людей: такі, що щось знають добре, і такі, що знають усе ліпше. У других є знання компаративне, не релятивне, а власне компаративне (Іван Франко, III, 1950, 256); Прийнято розрізняти два плани висловлення: план комунікації (розмова) і план однобічної інформації (розповідь.., не розрахована на безпосереднє двобічне мовне спілкування), У плані комунікації момент мовлення є прямим, індикативним, у плані однобічної інформації — відносним, релятивним (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 367).