РЕЛЯТИВІ́ЗМ, у, чол., філос. Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке на підставі відносності людських знань заперечує можливість об’єктивного пізнання світу. В. І. Ленін, викриваючи «фізичних» ідеалістів, показав, що суть їх поглядів зводиться до математичного фетишизму і релятивізму (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 4); Буржуазні історики, ігноруючи об’єктивні закономірності історичного процесу, по суті заперечують історію як науку, намагаються підмінити її волюнтаризмом і релятивізмом (Комуніст України, 10, 1966, 22).
РЕЛЯТИВІЗМ
Тлумачення слова