РЕЛІКТ

РЕЛІ́КТ, а, чол. Організм, предмет або явище, що збереглись як залишок давніх епох. Крейдяний бір — третинний пліоценовий релікт (Ботанічний журнал, X, 2, 1953, 52); Багато вчених вважає кримського гекона реліктом (залишком) давньої фауни Криму (Наука і життя, 7, 1964, 42); Практикування братствами низки чисто народних звичаїв та обрядів сприяло популярності серед трудового населення України братських організацій ще в період їх найбільшої активності (кінець XVI — та XVII ст.).. Вивчення реліктів таких звичаїв відкриває перед нами цікаву сторінку історії народної культури (Народна творчість та етнографія, 1, 1970, 68).