РЕКТОРА́Т, у, чол.
1. Адміністративно-учбове управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. Перетворюючи в життя постанови партії і уряду, ректорати, партійні організації і кафедри суспільних наук розробили і здійснюють конкретні заходи по дальшому поліпшенню викладання суспільних наук, підвищенню їх ролі в ідейному вихованні студентів (Комуніст України, 3, 1968, 38).
2. Приміщення цього управління. — Провалився. Додому їду. — Ти що, здурів? Ще не все втрачено. Ану, ходім. — І він потяг Уласа до головного корпусу університету, на ходу розказуючи, що його викликають на розмову до ректорату, і докоряв йому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58).