РЕ́КТОР, а, чол.
1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. [Терень:] Товариша Гармаша призначили на ректора [інституту] (Іван Микитенко, I, 1957, 136); В приймальні сиділи молоді й старі ректори багатьох університетів та інститутів республіки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 194).
2. іст. Особа, яка очолює духовний навчальний заклад. Ректор колегіуму — переяславський єпископ, незадоволений нововведеннями Сковороди, вимагав повернення до старих норм (Історія української літератури, I, 1954, 113).