РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, чол.
1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць. На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (Іван Багмут, Записки.., 1961, 60); Ось продуктовий кіоск. Ось газетний… Скляна будка регулювальника вуличним рухом… (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 133).
2. Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін. Кадрами поливальників, регулювальників та машиністів дощувальних машин господарство забезпечене повністю (Хлібороб України, 7, 1966, 25).