РЕГУЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до регулювати. Тісний союз радянських республік забезпечив створення єдиного регульованого за загальним планом соціалістичного господарства (Наука і культура.., 1972, 50).
2. у знач. прикм. Який регулюється. Перевірку діаметрів зовнішніх поверхонь квадратів у крупносерійному виробництві доцільно провадити за допомогою регульованих і жорстких скоб (Технологія різального інструмента, 1959, 201); Полісся перестає бути болотним, воно стає краєм родючих плантацій з регульованим водним режимом, з каналами, шлюзами, гідровузлами (Вечірній Київ, 12.VII 1971, 3).