РЕ́ГУЛА, и, жін., заст. Правило. — Вибачай, козаче, не то для тебе, і задля рідного батька не зміню своєї регули (Олекса Стороженко, I, 1957, 402); Це був молодий самовпевнений нахаба, який не знав про існування на світі якоїсь там ґречності, якихось загальноприйнятих регул доброго поводження (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 247);
// військ. Статут. — Мій побратим, кажу, першим викликався. Треба ж і мені озиватись, така вже козацька регула (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 19); — Ось тобі молодик. Бери його під свою руку і вчи козацької регули та звичаїв (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 65).
РЕГУЛА
Тлумачення слова