РЕГОТУ́ШКА, и, жін. Пестл. до реготуха 1. Навіть божественний та богомільний Савка — і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (Степан Васильченко, I, 1959, 242); Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась. Ось підбігли до неї дві реготушки — білявенька і чорнявенька Галі (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 76).
РЕГОТУШКА
Тлумачення слова