РЕГОТНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до реготати. — А то мислимо хіба: з тельбухами вилетів у трубу! — Андрущенко, не втримавшись, коротко реготнув під стіл, немов чимось вдавився (Олесь Гончар, I, 1959, 34); — Не до танців зараз, — під’юджувала Оксана. — Знайшов чим хвалитися… — А от і знайшов, — реготнув матрос (Василь Кучер, Голод, 1961, 25).
РЕГОТНУТИ
Тлумачення слова