РЕГОТЛИВИЙ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. Р
  3. РЕ
  4. РЕГОТЛИВИЙ
Тлумачення слова

РЕГОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

1. Який любить реготати. Оришка унялася, а на третій день реготалася з горничними так, що аж стіни гули, — вона таки і на норов була весела-реготлива придалася (Панас Мирний, IV, 1955, 31); Він поспішав на побачення до своєї реготливої Сольки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 137).

2. Який супроводжується реготом. Хведір, понуро послухавши дівочого реготливого шепотання і нікому слова не сказавши, тихо похилив поза церквою (Панас Мирний, III, 1954, 32).