РЕГЛА́Н, чол., крав.
1. невідм. Фасон верхнього одягу, в якому рукав з плечем становлять одне ціле. — Оформіть протокол допиту, я скоро вернуся, — звелів йому прокурор і почав одягатися. Шкіряне пальто реглан, сива шапка, хромові чоботи (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 237).
2. род. а, розм. Пальто, куртка такого фасону. На командирському містку стояв командир в шкіряному реглані і широкополій зюйд-вестці (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 110); До столу підбіг ад’ютант Багрова, тримаючи в руках його реглан і картуз (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 23).